Становлення інфекційної служби та інфекційного закладу на Закарпатті пройшло тернистий шлях з урахуванням історичних, політичних і, не в останню чергу географічних аспектів. Із архівних матеріалів, що збереглися до сьогодні звертає на себе увагу спалах в краї епідемії холери в 1872 році, від якої за словами очевидців " люди вмирали, як мухи". Для боротьби з холерною епідемією було направлено молодого лікаря Доктора (звання) Андрія Новака.
В 1883 році, після успішної перемоги над епідемією холери, Д-р А.Новак був призначений молодшим лікарем, а через рік був обраний головним керуючим лікарем лікарні.
До 1945 року як такої інфекційної служби в м. Ужгороді не було. В одній особі ніс „санітарну службу” в місті лікар Пелех І. А.
Люди з забезпечених сімей, які хворіли інфекційними хворобами, лікувалися приватними лікарями загального профілю. При цьому при вході в будинок вивішувалася бірка відповідного кольору та надписами. Таким чином умовно на цей будинок накладався карантин. Для бідних хворих в „горожанці” (на сьогоднішній день – це обласна клінічна лікарня (ОКЛ)) в одноповерховій будівлі одного із корпусів було розгорнуто відділення на 20 ліжок. Обслуговували цих хворих монахині. В лікарню доставлялись хворі машиною пожежної охорони.
З приходом Радянської влади на Закарпаття, було відкрито інфекційне відділення на базі обласної клінічної лікарні на 40 ліжок.
Відділення було розміщене в окремому корпусі та в окремо виділених палатах терапевти
чного відділення. У 1952 році інфекційне відділення розгорнуто на 50 ліжок, а з 1960 року – на 60 ліжок.
На початку 80-х років, в період бурхливого розвитку країни в місті Ужгороді було побудовано лікарняне містечко, яке складалося з декількох корпусів в тому числі з окремого 4-х поверхового інфекційного корпусу на 100 ліжок (70 ліжок для дорослих та 30 ліжок для дітей) який почав функціонувати з 25 травня 1976 року і був у підпорядкуванні Ужгородської центральної міської клінічної лікарні.
Заклад був збудований з урахуванням вимог дотримання санітарно-епідемічного режиму та входив в одиниці закладів колишнього союзу, що відповідали тоді діючим нормативним документам. Інфекційний корпус складається з Мельцерівських боксів та боксів. Госпіталізація хворих проводилася через окремі, ізольовані між собою бокси.
Приймальне відділення ОКІЛ
Бокси складаються з передбоксника, власне палати із наглядовим вікном, через яке можна проводити спостереження за хворим не входячи до неї, вбиральні, ванної кімнати, також в боксах передбачені спеціальні шафи для передачі їжі.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1906, якою було передбачено створення обласних інфекційних стаціонарів з 1 січня 2004 року було реорганізовано інфекційне відділення ЦМКЛ в обласну інфекційну лікарню, головним лікарем якої призначено Поляка Михайла Амброзійовича який і є керівником закладу по сьогоднішній день.
З моменту будівництва корпусу до створення обласного закладу суттєвих ремонтних робіт в закладі не проводилося, тому вже в 2004 році було розпочато капітальний ремонт з реконструкцією будівлі, який проводився у дві черги з метою неприпинення діагностично-лікувального процесу. Восени 2007 року було завершено ремонтні роботи. В результаті кардинально покращилися як умови перебування і лікування хворих, так і умови праці медичних працівників, які тепер відповідають європейському рівню і заклад поправу став перлиною серед медичних установ краю.
На сьогоднішній день на базі ОКІЛ розгорнуті слідуючі відділення: приймальне відділення, інфекційне відділення для дорослих (на 60 ліжок), дитяче інфекційне відділення (на 40 ліжок), відділення інтенсивної терапії для дорослих та дітей (на 6 ліжок), клініко-діагностична лабораторія, консультативно-діагностичне відділення з амбулаторним прийомом, фізіотерапевтичний кабінет, рентгенологічний кабінет.
Після проведення ремонтно-реконструкційних робіт працівникам закладу значно покращилися умови роботи. Коридори закладу стали світлими, просторими у відділеннях є кімнати відпочинку медичного персоналу, які забезпечені холодильниками, мікрохвильовими шафами, кавоварками та електрочайниками.
З метою забезпечення прав та гарантій медичних працівників Колективний договір між головним лікарем та первинною профспілковою організацією закладу зайняв 2-ге місце у конкурсі на кращий колективний договір за 2007 рік серед закладів охорони здоров’я Закарпатської області, а також відзначений подякою федерації професійних спілок України, як учаснику Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір 2005 року.
В грудні 2009 року закладу присвоєно статус клінічної лікарні.
Обласна клінічна інфекційна лікарня надає стаціонарну допомогу інфекційним хворим Закарпатської області, вона є клінічною базою курсу інфекційних хвороб та курсу дитячих інфекційних хвороб медичного факультету та факультету післядипломної підготовки Ужгородського Національного університету, є консультативно-методичним центром інфекційної служби області.
З метою попередження поширення інфекційних хвороб, хворі, що поступають на стаціонарне лікування перевдягаються в лікарняний одяг, а одяг хворих проходить дезкамерну обробку. Також стаціонарні хворі повністю забезпечені медикаментами, витратними матеріалами та харчуванням.
Завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, проведеному капітальному ремонту з реконструкцією продовжилася тенденція щодо економії енергоносіїв.
В діагностиці інфекційних хвороб широко використовуються всі сучасні доступні методи діагностики, що є підтвердженням розширення діапазону діагностики інфекційних хвороб. Так, якщо в попередні роки в закладі діагностувалися близько 20 нозологій, то на сьогодні число їх сягає понад 40.
Щодо діагностичної апаратури, то відділення інтенсивної терапії забезпечено сучасною слідкуючою та дихальною апаратурою. З придбанням апарату „Гемофенікс” з лікувальною метою широко впроваджується плазмофорез. З введенням в експлуатацію на початку 2012 року приладу для визначення фіброзу печінки „Фіброскан” за допомогою якого проводиться еластометрія печінки хворим на гепатити.
Медична допомога в лікарні надається висококваліфікованими спеціалістами – близько 70% лікарів та біля 60 % молодших медичних спеціалістів мають вищу кваліфікаційну категорію. Поряд з висококваліфікованими медичними працівниками в закладі працюють молоді спеціалісти, які переймають багаторічний досвід роботи, індивідуальний підхід до хворих, почуття колективізму, взаємодопомоги та інше.
З відкриттям в 2009 році амбулаторно – консультативного кабінету для консультацій хворих області на хронічні вірусні гепатити, TORCH – інфекції почала формуватись диспансерна група хворих на хронічні вірусні гепатити.
Станом на 01.01.2016 на „Д” обліку в амбулаторно-консультативному кабінеті обласної клінічної інфекційної лікарні перебувають 1076 хворих, з них:
- хронічний гепатит В – 307 хворих
- хронічний гепатит C – 721 хворих
- хронічний гепатит В+С – 37 хворих
- хронічний гепатит В+Д – 11 хворих
В області розроблена та затверджена рішенням VІІ сесії Закарпатської обласної Ради від 13.12.2011 року № 355 «Регіональна програма протиепідемічних заходів та боротьби з інфекційними хворобами на 2012 – 2016 роки» одним з пунктів якої є «Забезпечення препаратами для медикаментозного лікування хворих з хронічними вірусними гепатитами В та С». На жаль виділених коштів недостатньо для забезпечення специфічним лікуванням всіх потребуючих, тому відбір хворих на лікування проводиться створеною комісією в порядку черги та життєвої необхідності.
Діяльність установи не залишається поза увагою громадськості: за результатами 2007 року заклад став переможцем шостого щорічного рейтингу „Лідер року-2007” у номінації „Медично-оздоровча діяльність”. У 2009 році заклад нагороджений дипломом „За вагомий внесок у розвиток медичної галузі України та покращення здоров’я українського народу” та номінований на отримання Національної медичної премії.
Незважаючи на досягнуте в адміністрації обласної клінічної інфекційної лікарні є й багато планів, зокрема реконструкція частини корпусу закладу під бактеріологічну лабораторію; розширення спектру діагностики інфекційних захворювань, зокрема методом імуноферментного аналізу, методом полімеразно-ланцюгової реакції тощо.