1. Загально-клінічні дослідження

Дослідження сечі

• Визначення кількості, кольору, прозорості, наявності осаду.
• Визначення відносної щільності.
• Визначення pH.
• Якісне визначення глюкози.
• Кількісне визначення глюкози.
• Якісне визначення білка.
• Кількісне визначення білка.
• Виявлення кетонових тіл.
• Виявлення білірубіну.
• Виявлення уробіліногену.
• Виявлення нітритів.
• Виявлення аскорбінової кислоти.
• Виявлення крові (гемоглобіну, еритроцитів).
• Виявлення лейкоцитів.
• Мікроскопічне дослідження осаду (на епітелій, лейкоцити, еритроцити, циліндри та т.д.).
• Підрахунок кількості форменних елементів.
• Визначення концентраційної здатності нирок.

 Дослідження спинно-мозкової рідини.

• Визначення кольору, прозорості, рН, відносної щільності, фібринозної плівки.
• Визначення білка.
• Визначення глюкози.
• Визначення кількості клітинних елементів (цитозу) і їх диференційний підрахунок.

Дослідження ексудатів та транссудатів.

1.22. Визначення кількості, характеру, кольору, прозорості, відносної щільності.

1.22. Визначення білка.

1.23. Проба Рівальта.

1.24. Мікроскопічне дослідження (на еритроцити, лейкоцити, епітелій, клітини злоякісних новоутворень і т.д.).

Дослідження калу

1.25. Визначення кольору, форми, запаху, домішок, слизу, pH.

1.26. Виявлення прихованої крові.

1.27. Мікроскопічне дослідження (харчові залишки, слиз, еритроцити, лейкоцити, епітелій і т.д.).

1.28. Виявлення найпростіших.

1.29. Виявлення яєць гельмінтів.

1.30. Виявлення личинок гельмінтів.

1.31. Виявлення антигенів ротавірусів та/або аденовірусів.

2. Гематологічні дослідження

2.1. Визначення гемоглобіну крові.

2.2. Підрахунок еритроцитів в крові.

2.3. Підрахунок лейкоцитів в крові..

2.4. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЄ).

2.5. Підрахунок тромбоцитів в крові.

2.6. Підрахунок лейкоцитарної формули з описанням морфології форменних елементів крові.

2.7. Визначення гематокритного показника.

2.8. Визначення середнього об’єму еритроцитів (MCV).

2.9. Визначення середнього об’єму тромбоцитів (MРV).

2.10. Підрахунок ретикулоцитів в крові.

2.11. Дослідження крові на малярійні паразити.

2.12. Визначення тривалості кровотечі.

2.13. Визначення часу згортання крові.

3. Показники стану гемостазу

3.1. Визначення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ).

3.2. Визначення вмісту фібриногену в плазмі крові.

3.3. Визначення протромбінового комплексу (протромбіновий час, Міжнародне Нормалізоване Відношення, активність протромбіна по Квіку).

3.4. Визначення протромбінового індексу.

3.5. Визначення гематокритного показника.

4. Біохімічні дослідження

4.1. Визначення загального білка в сироватці крові, сечі, спинно-мозковій рідині, випітних рідинах.

4.2. Визначення альбуміну в сироватці крові.

4.3. Визначення білірубіну та його фракцій в сироватці крові.

4.4. Визначення сечовини в сироватці крові та сечі.

4.5. Визначення креатиніну в сироватці крові та сечі.

4.6. Визначення глюкози в сироватці крові, капілярній крові, сечі, спинно-мозковій рідині.

4.7. Визначення холестерину в сироватці крові.

4.8. Визначення тригліцеридів в сироватці крові.

4.9. Визначення сечової кислоти в сироватці крові.

4.10. Визначення активності аланін-амінотрансферази (АЛТ) в сироватці крові.

4.11. Визначення активності аспартат-амінотрансферази (АСТ) в сироватці крові.

4.12. Визначення активності гамма-глютамілтрансферази (ГГТ) в сироватці крові.

4.13. Визначення активності фосфатази лужної в сироватці крові.

4.14. Проба тимолова.

4.15. Визначення активності альфа-амілази в сироватці крові, сечі.

4.16. Визначення іону натрію в сироватці крові.

4.17. Визначення іону хлору в сироватці крові.

4.18. Визначення іону калію в сироватці крові.

4.19. Визначення іону кальцію в сироватці крові.

5. Імунологічні дослідження

Імунологічні дослідження для діагностики неінфекційних хвороб та реакцій неспецифічного імунітету

5.1. Визначення групи крові по системі АВО.

5.2. Визначення резус-фактору.

5.3. Визначення С-реактивного білка в сироватці крові.

5.4. Визначення антистрептолізину-О в сироватці крові.

5.5. Визначення ревматоїдного фактору (РФ) в сироватці крові.

Серологічні дослідження для діагностики інфекційних хвороб

Дослідження методом імуноферментного аналізу:

5.6. Визначення антитіл класу Ig М до вірусу гепатиту А в сироватці крові.

5.7. Визначення антитіл класу Ig М до вірусу гепатиту Е в сироватці крові.

5.8. Визначення HBеAg вірусу гепатиту В в сироватці крові.

5.9. Визначення поверхневого антигену (HBsAg) вірусу гепатиту В у сироватці крові.

5.10. Визначення антитіл класу IgG до HBe-антигену вірусу гепатиту В у сироватці крові.

5.11. Визначення антитіл сумарних до HCV (вірусу гепатиту С) в сироватці крові.

5.12. Визначення спектру антитіл до індивідуальних білків вірусу гепатиту С

(core, NS3, NS4, NS5) в сироватці крові.

5.13. Визначення антитіл сумарних до HDV (вірусу гепатиту D) в сироватці крові.

5.14. Визначення антитіл класу IgM до капсидного антигену VCA вірусу Епштейна-Барр в сироватці крові.

Дослідження методом імунохроматографічного аналізу (швидкі тести):

5.18. Визначення антитіл до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) 1-го та 2-го типу (HIV 1/2).

5.19. Визначення поверхневого антигену (HBsAg) вірусу гепатиту В.

5.20. Визначення антитіл до вірусу гепатиту С (HCV).

5.21. Визначення антигенів вірусів грипу типів А та В (Influenza A+B).

5.22. Визначення трипсиногену-2 в сечі (діагностика гострого панкреатиту).

5.23. Визначення аденовірусів в мазку, змиву, виділеннях з носа (Adeno Respi).

6. Бактеріологічні дослідження

6.1. Визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 м³ повітря.

6.2. Виявлення золотистого стафілококу в 1 м³ повітря.

6.3. Виявлення БГКП при обстеженні мікробного забруднення об’єктів довкілля та рук персоналу лікарні.

6.4. Виявлення золотистого стафілококу при обстеженні мікробного забруднення об’єктів довкілля та рук персоналу лікарні.

6.5. Виявлення синьогнійної палички при обстеженні мікробного забруднення об’єктів довкілля та рук персоналу лікарні.

6.6. Виявлення золотистого стафілококу при обстеженні виділень із зіву та носа персоналу лікарні.

6.7. Виявлення коринебактерій при обстеженні виділень із зіву, носа, плівок з ротоглотки.

6.8. Виявлення бордетели при обстеженні виділень із зіву, носоглотки.

6.9. Виявлення нейсерій при обстеженні ліквору, крові, слизу носоглотки, секційного матеріалу.

6.10. Виявлення пневмококу при обстеженні мокротиння, ліквору, слизу з верхніх дихальних шляхів.

6.11. Виявлення стрептококів при обстеженні мокротиння, ліквору, крові, слизу з верхніх дихальних шляхів, сечі, слизу з очей та вух, виділеннь з жіночих статевих органів, уретри, еякуляту, вмісту ран.

 6.12. Виявлення патогенних ентеробактерій при обстеженні випорожнень, сечі, жовчі, крові, сироватки крові, ліквору.

 6.13. Виявлення ентерококів при обстеженні мокротиння, крові, слизу з верхніх дихальних шляхів, сечі, виділеннь з вух, виділеннь з жіночих статевих органів, уретри, випорожнень, вмісту ран.

 6.14. Виявлення золотистого стафілококу при обстеженні мокротиння, ліквору, крові, слизу з верхніх дихальних шляхів, сечі, слизу з очей та вух, виділень з жіночих статевих органів, уретри, еякуляту, вмісту ран, секційного матеріалу. 6.15. Виявлення загальної кількості кишкових паличок при обстеженні випорожнень.

 6.16. Виявлення гемолітичної мікрофлори при обстеженні випорожнень.

6.17. Виявлення дріжджеподібних грибків при обстеженні випорожнень.

6.18. Виявлення умовно-патогенних ентеробактерій при обстеженні мокротиння, сечі, жовчі, виділень з жіночих статевих органів, уретри, випорожнень, вмісту ран, секційного матеріалу.

6.19. Виявлення кишкових паличок із зниженою ферментативною активністю при обстеженні випорожнень.

6.20. Виявлення лактозонегативних ентеробактерій при обстеженні випорожнень.

6.21. Виявлення біфідобактерій при обстеженні випорожнень.

6.22. Виявлення лактобактерій при обстеженні випорожнень.

6.23. Виявлення золотистого стафілококу при обстеженні випорожнень.

6.24. Виявлення умовно-патогенних ентеробактерій при обстеженні випорожнень.

6.25. Виявлення антитіл до черевного тифу, паратифу А, паратифу В при обстеженні крові, сироватки крові.

6.26. Виявлення псевдомонад та інших неферментуючих грамнегативних бактерій при обстеженні мокротиння, крові, сечі, жовчі, виділень з очей та вух, слизу з верхніх дихальних шляхів, виділень з жіночих статевих органів, уретри, піхви, вмісту ран

6.27. Виявлення дріжджеподібних грибків при обстеженні мокротиння, крові, сечі, жовчі, виділень з очей та вух, слизу з верхніх дихальних шляхів, виділень з жіночих статевих органів, уретри, піхви, ран, ліквору, випорожнень.

 6.28. Виявлення збудника холери, холерного вібріону не О1, галофільних вібріонів при обстеженні випорожнень, блювотних мас, промивних вод, жовчі, секційного матеріалу.

6.29. Виявлення збудників кишкового ієрсініозу, псевдотуберкульозу при обстеженні випорожнень крові, сечі, жовчі, сироватки крові, апендиксу, вмісту гнійників.

6.30. Виявлення аеробів при обстеженні лабораторного посуду.

6.31. Виявлення анаеробів при обстеженні лабораторного посуду.

6.32. Виявлення пліснявих грибів при обстеженні лабораторного посуду.

6.33. Виявлення ростових властивостей при обстеженні поживних середовищ.

6.34. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та протигрибкових препаратів при обстеженні виділених мікроорганізмів та дріжджеподібних грибків.

6.35. Проведення бактеріологічних тестів при роботі на паровому стерилізаторі.